Як лікувати зовнішній отит

Існує два види запального процесу в шкірі і м’яких тканинах зовнішнього слухового проходу: обмежений і дифузний зовнішній отит. Обмежений отит характеризується утворенням в зовнішньому слуховому проході фурункула або запаленням волосяного фолікула. При дифузному зовнішнього отиті, спричиненому алергією, бактеріальної або грибкової інфекцією, запалюється весь слуховий прохід.

Інструкція

1. Якщо у вас або вашої дитини почервоніла і набрякла вушна раковина, потовщена шкіра слухового проходу, можливо, ви спостерігаєте при цьому будь-які виділення з хворого вуха, — не поспішайте самостійно ставити діагноз «зовнішній отит». І, тим більше, у жодному разі не починайте займатися лікуванням самостійно — капати у вухо якісь краплі, ставити компрес, приймати сильні знеболювальні. Своїми діями, не обгрунтованими знанням причини запалення, ви можете посилити перебіг хвороби, і результати вашого «лікування» матимуть аж ніяк не сприятливі наслідки. Вам слід звернутися до лора, який після огляду вуха поставить діагноз, а в неясних випадках може взяти зішкріб для дослідження мікрофлори, направити зробити аналіз крові на цукор або на консультацію до дерматолога. Тому чим швидше ви відвідаєте лікаря, і, відповідно, почнете призначене ним лікування, тим більше буде у вас шансів на те, що захворювання не прийме хронічну форму.
2. Якщо у дитини вухо розпухло від того, що він засунув в нього якийсь предмет, і цей предмет знаходиться глибоко у вусі, не намагайтеся витягнути його самостійно. По-перше, у вас немає необхідних інструментів. По-друге, колупаючись у вусі, ви не тільки подряпаєте слуховий прохід і додатково занесете інфекцію, але можете засунути цей самий предмет, який ви намагаєтеся витягти, ще глибше.
3. При наявному в зовнішньому проході дозрілого фурункула потрібно видалити з нього гній. Якщо фурункул сам не розкривається, може знадобитися зробити розріз. Тільки не намагайтеся це робити самостійно — велика ймовірність поширення гною під шкірою до скроні.
4. Залежно від причини виникнення зовнішнього отиту, вам буде призначена лікарська терапія. У разі бактеріальної природи запального процесу, вам потрібно буде капати у вухо призначені лікарем краплі, що містять антибіотики (наприклад, офлоксацин, норфлоксацин або неоміцин). Якщо причиною отиту є грибки роду Candida, то вам буде призначена протигрибкова терапія, як системна, так і місцева. Може бути призначені процедури — УФО, солюкс, зігрівальні компреси.
5. Часто при зовнішньому отиті рекомендують вводити у вухо турунди, змочені яких-небудь спиртовим розчином, наприклад, борної кислоти. Однак тим самим ви можете посилити біль, адже спирт буде дратувати запалену шкіру. Краще встановлюйте турунди, просочені антибактеріальної маззю. Якщо ви не знаєте точно природу інфекції, краще застосовуйте таку мазь, яка безпечна, містить одночасно протимікробні, протигрибкові та протизапальні компоненти, наприклад, тридерм. Крем, так як він швидко всмоктується, наносите при гострих формах отиту, а мазь — при хронічних.
6. Перед тим як закопувати вухо або закладати в нього мазь, очистіть слуховий прохід від скупчення гнійних і грибкових мас, сірки і відлущеної епідерми. Робіть це скрученої в турунду ватою, просочивши її антисептиком (розчином фурациліну, наприклад, або перекисом водню). Не намагайтеся проникнути глибоко в слуховий канал, досить очистити його на 1-1,5 см. Цю процедуру проводите двічі на день, після чого обов’язково наносите лікувальну мазь.